Коли пацієнту надається реабілітаційна допомога, є певні відмінності в документуванні цього процесу в гострому, післягострому та довготривалому періодах.


   Так, гострий період починається з моменту виникнення або виявлення обмеження функціонування внаслідок розвитку гострого стану здоров’я. Протягом цього періоду особі надається медична допомога та починає надаватися реабілітаційна допомога.

Відповідальним за пацієнта у цей період є лікуючий лікар, який веде його історію хвороби та узгоджує план та обсяг процедур реабілітації, що надаються членами міждисциплінарної реабілітаційної команди (МДРК) у межах гострого періоду. Коли стан пацієнта стабілізований, лікуючий лікар ухвалює рішення почати реабілітацію та залучити МДРК на чолі з лікарем фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ). Відтак лікар ФРМ та інші фахівці МДРК починають вносити дані про пацієнта в ЕСОЗ.
 
   Під час післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів пацієнт перебуває під наглядом лікаря ФРМ. Реабілітація в післягострому періоді може відбуватися в стаціонарних або амбулаторних умовах. В цей час лікар ФРМ самостійно забезпечує реєстрацію всіх основних даних пацієнта та результат виконання реабілітаційних процесів. Фахівці МДРК вносять записи в ЕСОЗ у межах своєї відповідальності.
Алгоритми створення ВЗАЄМОДІЇ, ПЛАНУ ЛІКУВАННЯ, АКТИВНОСТЕЙ, НАПРАВЛЕНЬ та ПРОЦЕДУР майже однакові. Відмінністю є те, що у післягострому та довготривалому періоді ПЛАН ЛІКУВАННЯ лікарем ФРМ створюється в рамках спеціально створеного лікарем ФРМ ЕПІЗОДУ щодо реабілітації.
 
   Щоб розібратися в процесі документування кожного з етапів реабілітації, рекомендуємо пройти навчальні курси Академії НСЗУ:
 
«Базові засади застосування МКФ» https://academy.nszu.gov.ua/enrol/index.php?id=184
 
«Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я» (зверніть увагу, що про ЕСОЗ розповідає тема 6) https://academy.nszu.gov.ua/course/view.php?id=185