Уходящий год стал непростым для украинской медицины. Медреформа внесла свои коррективы в жизнедеятельность учреждений здравоохранения и жизнь граждан нашей страны.

О том, как прошел первый этап медреформы в Краматорске и области, и что нам пациентам ожидать от второго этапа в 2019 году, «Восточному проекту» рассказал директор департамента охраны здоровья ДонОГА Юрий Узун.

— Юрий Геннадьевич, завершается 2018 год, год, в котором стартовала медреформа. Как прошел первый этап в Донецкой области? Расскажите о результатах.

— 31 грудня цього року завершується перший етап медичної реформи, реформи первинної ланки. Всі заклади (ЦПМСД) до цього часу повинні були змінити свій статус і стати неприбутковими комунальними підприємствами. Також вони повинні були перейти на іншу форму фінансування — заключити пряму угоду з Національною службою здоров’я України та отримувати гроші за кожного пацієнта, який підписав декларацію на обслуговування з лікарем цього мед закладу. Так повинно було бути, так і сталося.

В Донецькій області первинна медична допомога надається 33 центрами первинної медико-санітарної допомоги. Всі заклади первинного рівня змінили організаційно-правову форму і стали некомерційними підприємствами. Усі 33 заклади, підключені до системи eHealth («HELSI.ME», «Medstar», «Dr.Eleks» тощо). Керівники закладів охорони здоров’я самостійно обирали одну з медичних інформаційних систем для підключення до системи eHealth.

Договори з Національною службою здоров’я України про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, які вступили в реформу з 01.07.2018 (у першу хвилю) уклали 9 закладів охорони здоров’я. У другу хвилю уклали договори на строк з 1 жовтня по 31 грудня 2018 – 19 закладів охорони здоров’я. Відповідно, п’ять закладів охорони здоров’я первинного рівня будуть заключати договори з Національною службою здоров’я у «третю» хвилю. Є різні нюанси, але я вважаю, що до кінця грудня всі угоди будуть підписані. Тобто Донецька область вступає у 2019 рік з завершеною реформою первинної ланки.

І є надія, що буде краще. Краще в чому? Ну по-перше, лікарі та медсестри будуть отримувати і вже отримують більшу зарплатню. По-друге, покращиться , якість надання медичної допомоги. І третє, коли установа стає підприємством  у головного лікаря розв’язані руки, тобто він може вводити нові послуги, розширювати їх коло, якщо вони користуються попитом у населення.

— Когда стартует реформа вторичного звена и что она подразумевает?

— Тіждень тому в Києві була розширена нарада яку проводило МОЗ, де був анонсований фактично другий етап реформи медичної системи.  Він буде стосуватися амбулаторно-полікліничної служби спеціалізованої допомоги, тобто вузькопрофільних спеціалістів — неврологів , хірургів, ендокринологів, окулістів , отолярингологів та ін.

З 1 квітня 2019 року вони теж будуть фінансуватися по-новому. Залишиться до кінця 2019 року субвенція на їх утримання, така собі подушка безпеки. По первинній ланці теж до речі залишається подушка безпеки, на перше півріччя  2019 року. Первинки теж будуть отримувати кошти не тільки за тих, хто підписав з ними декларації, але й за тих громадян, які мешкають на території обслуговування мед закладу.

— Как будут финансироваться медучреждения вторичного звена после преобразования в КНП? На первичном уровне все понятно – есть количество деклараций за которые медучреждения получают деньги от НСЗУ. А как на вторичном уровне?

— Другий етап мед реформи вторинної ланки стартує з 1 квітня 2019 року. Буде розроблений перелік послуг, які будуть надаватися на вторинній ланці лікарями, та ціна цієї послуги. Все дуже просто — пацієнт звертається до вузькопрофільного спеціаліста за направленням лікаря сімейної медицини, попадає на консультацію або на якесь амбулаторно-оперативне втручання, в залежності від того, що йому буде потрібно, і НСЗУ буде фінансувати конкретно за цю послугу. Тобто, наприклад, прорахують, що консультація невропатолога буде коштувати стільки, мале оперативне втручання — стільки, а Національна служба здоров’я України це профінансує. Цін ще немає, вони поки що прораховуються, але скоро ми вже їх побачимо.

Умовою для  співпраці С НСЗУ є автономізація і компьютерізація ЛПЗ. Визначено 54 позиції які будуть фінансуватіся НСЗУ 6, це  аналізи, консультації , деякі обстеження ( УЗД, рентгенографія, мамографія та ін). На 2019   залишаеться субвенція з держбюджету  але  ті ЛПЗ  які  укладуть угоду  с НСЗУ  отрімають  додаткові  кошти ,  тобто  є  сенс  потрапити  в  цю так би  мовиті «першу хвілю»  реформи  вторинної ланки.

— В каком случае лечение на вторичном уровне может быть платным? Будут ли иметь право медучреждения оказывать платные услуги?

— Платним воно може бути, коли пацієнт прийде до вузькопрофільного спеціаліста не за направленням від сімейного лікаря, або якщо допомога , якої він потребує, не буде включена в той пакет, що буде оплачувати НСЗУ. Але  треба  пам,ятати  що  49  статтю  констітуції  ніхто ще не скасував.

Взагалі стосовно  платних послуг, то мед заклади, які стали або стануть КНП, можуть їх надавати. В цьому і сенс, що мед заклади після реформи повинні мати якомога більше джерел фінансування, які не заборонені законодавством.

— Как будет работать гинекологическая служба? Много вопросов от женщин, останутся ли женские консультации? Коснется ли медреформа стоматологии?

— Стоматологія взагалі повинна бути на самофінансуванні, у Маріуполі, до речі, давно вже так і є. Важливо щоб правила були єдині для всіх.  Повинна бути нормальна конкуренція та якісна допомога.

Стосовно гінекології. Вона нічим на відрізняється від інших . Там є служба і поліклінічна, і госпітальна. Поліклінічна — це жіночі консультації, поки вони зберігаються, ніхто не казав, що їх треба закривати.Я розумію що це питання виникло у звязку з публікаціями у медійному просотрі  про те що вони не потрібні. Але коли заклад стане неприбутковим підприємством, головний лікар або директор вже сам  буде вирішувати, чи зберігати цю службу у такому вигляді, чи реорганізувати.

— В области создано 6 госпитальных округов. Они работают?

— Дійсно, у нашій області створено 6 госпітальних округів — Слов’янський, Бахмутський, Краматорський, Покровський, Волноваський, Маріупольський — створено 6 госпітальних рад, але головне завдання госпітальної ради — розробити перспективний план, затвердити його, а потім виконувати. Ми госпітальні ради сильно вперед не женемо, бо 2019 рік — це рік реформи другої ланки амбулаторно-поліклінічної служби, а 2020 рік — це вже госпітальний етап.

Звичайно, чим раніше буде розроблений  план  розвитку госпітального округу, тим краще, бо буде час на його обговорення, внесення зауважень, змін. Поки що плани розроблені та затверджені у Покровському та Бахмутському округам. Думаю, що через кілька місяців плани будуть розроблені і по іншим округам.

Щодо структури госпітальних округів, то тут нічого змінюватися не буде — в кожному окрузі буде лікарня інтенсивного лікування 1 або 2 рівня, відновлювального та планового. Можливо будуть хоспіси або ще якісь структури, потрібні цьому округу. Суть створення округів у тому, щоб людина могла отримувати якомога більше медичних послуг в межах свого округу.

— И последний вопрос. В области реализуется 9 больших медицинских проектов по оказанию помощи на третичном уровне. Можете рассказать,  как развиваются проекты, в частности по Краматорску?

— Дійсно це  так. Всі ці  проекті стосуються розвитку третинного рівня надання медичної допомоги в області. Це : створення обласного діагностичного центру у м.Слов’янськ, створення обласної лікарні інтенсивного лікування у м. Маріуполь на базі міської лікарні № 2, створення на базі відділення інтервенційної кардіохірургії повноцінного кардіохірургічного відділення, де проводитимуться операції на відкритому серці, створення обласної дитячої лікарні у м.Слов’янськ, створення Перинатального центру III рівня у м.Краматорськ, створення діагностичного центру у складі обласної травматологічної лікарні у м. Лиман, створення судинного центру у м. Дружківка, реалізація у Краматорському онкодиспансері проектів щодо реконструкції радіологічного відділення, онкологічного корпусу, термомодернізації та прибудови для розміщення лінійного прискорювача.І головний проект -будівництво обласної багатопрофільної лікарні у м. Краматорськ.

Щодо кардіохірургічного центру у Краматорську, то там вже не перший рік роблять стентування  коронарних судин , ставлять кардіостімулятори , зараз почали оперції на периферичних судинах. Чого не вистачає? Не вистачає операцій на відкритому серці з використанням штучного кровообігу. Бо ці пацієнти найбільш важкі, і мешканці нашої області на жаль не мають можливості лікуватися тут, а повинні виїжджати за межі області. У наступному році, десь наприкінці весни, кардіохірургічне відділення розшириться і почне свою роботу в повному обсязі. Дововори аренди підписані, тендер на проведення ремонтних робіт проведений, тобто там дуже гарні перспективи. Кадри теж є. До речі, ми нещодавно підписали меморандум з Луганською областю, в них немає такого відділення і такої служби взагаліі .Скоро їх мешканці з гострим інфарктом міокарду будуть мати змогу лікуватися у нашому кардіохірургічному центрі.

Другий великий проект — це перинатальний центр третього рівня. Тут теж все йде добре, після передачі пологового будинку Краматорська до обласної власності ми будемо займатися розвитком цього центру. Треба робити  сучаний ремонт , купувати  необхідне  обладнання. Роботи  багато але є  повне  розуміння  що і як  треба робити.

Створення обласного діагностичного центру у Словянську — роботи знаходяться на фінальній стадії і через 3-4 місяці вже можна буде  його відкриття. Це буде комунальний заклад, в якому базові послуги, за направленням, будуть для людей безкоштовними, а більш складні, або без направлення, якщо хтось захоче самостійно пройти там обстеження — за гроші. Я вже  казав про те як ЛПЗ  будуть співпрацюват с НСЗУ , цей  Центр буде   працюваті  саме так.

Створення дитячої обласної лікарні у Слов’янську на базі  Дитячої лікарні Словянска . Чому там? Бо там є нормальна реанімація, є можливості для розширення і прибудови нового корпусу . ПКД вже розробляється, десь до березня ми будемо мати експертний звіт і буде розуміння скільки потрібно коштів на її створення.

Створення судинного центру у Дружківці теж вкрай необхідно, тому що в області дуже велика кількість інсультів. 5 тисяч інсультів на рік в області, а це захворювання яке має дуже тяжкі наслідки , тисячі інвалідів після  лікування . На жаль у області зараз практично відсутнє якісне лікування. Питання це гостро стоїть, ми повинні дати людям шанс на життя, повноцінне життя. Було обрано Дружківку, тому що її розташування дозволяє швидко довезти пацієнта до лікарні,  є  медична інфраструктура.

І самий головний проект — це будівництво обласної клінічної лікарні. Це  вкрай потрібно області. Зараз це питання на виході, практично всю нормативно-документальну частину ми вже пройшли. Було багато консультацій з різними фахівцями, як правильно це зробити, які відділення відкривати та ін. І буквально в перших числах нового року  буде оголошено тендерну  процедуру на виготовлення ПКД для цієї лікарні.

Зараз ми отримали завдання від уряду, розробити план розвитку області до 2027 року, і всі ці проекти будуть внесені у цей план. Коли вони точно будуть реалізовані, я сказати не можу, бо це залежить від фінансування, і від інших причин. Але дуже добре , що держава розуміє ці  потреби і сама ініціює  приняття догострокових програм  по розвитку  регіонів.