5 лютого 2018 року від громадськості до МОЗ  було безкоштовно передано майнові права інтелектуальної власності на розроблений мінімальний життєздатний продукт (MVP) для запровадження системи eHealth в Україні.

Документи про передачу підписала в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, і вже 6 лютого вони набрали чинності.

Шлях до цього моменту розпочався влітку 2016 року з ідеї дати кожному українцеві можливість мати об’єднану інформацію про здоров’я – “здоров’я на долоні”. Це стало основою для громадської ініціативи. У співпраці представників громадськості, бізнесу та держави було описано складові мінімального життєздатного продукту (MVP), що було закріплено у спільному Меморандумі. MVP націлили на підтримку реформи фінансування охорони здоров’я та на створення підґрунтя для сучасної, об’єднаної електронної системи охорони здоров’я в Україні.

Згідно з Меморандумом, з березня 2017 року комплексну підготовку та розробку MVP для eHealth системи координував Проектний офіс, створений громадськими організаціями Transparency International Україна та Всеукраїнською мережею ЛЖВ. Фінансували реалізацію проекту виключно міжнародні донори –  уряди Канади і США, Глобальний Фонд, уряди Німеччини і Великобританії, та інші. Бізнес спільнота також підтримала проект ще до офіційного тестового режиму – добровільно, за власні кошти вони розробили необхідні для співпраці лікарів з eHealth безкоштовні користувацькі програми.

Так за 10 місяців було підготовано та офіційно передано державі перші складові eHealth – модуль для реєстрації медичних закладів, лікарів та їхніх декларацій з пацієнтами, а також модуль для роботи електронного рецепту.

Подальшою розробкою та впровадженням eHealth буде опікуватись Міністерство охорони здоров’я, для чого у грудні 2017 року було створене державне підприємство Електронне здоров’я.

Таким чином завершився певний етап у впровадженні eHealth в Україні, тож можемо підбити 3 ключові підсумки та проаналізувати виклики, які постануть у 2018 році.

1) Модулі eHealth для запуску реформи фінансування на первинній ланці розроблені та протестовані в рамках Меморандуму про співпрацю.

Перший продукт (MVP) дозволить запустити реформу фінансування первинної ланки охорони здоров’я та підтримати програму відшкодування вартості ліків “Доступні ліки”. Нині за час тестового режиму в системі зареєстровано більше 730 медичних закладів, 5700 медичних працівників, 41 тис. пацієнтів. Також на центральному компоненті системи розроблено необхідний функціонал для створення реєстру аптек та запровадження електронних рецептів.

Наступні кроки для продовження проекту – передача набутих знань до державного підприємства, затвердження нормативно-правових актів для повноцінної експлуатації системи, створення системи безпеки на держпідприємстві та перехід до роботи з персональними медичними даними. 

Основні виклики, які існують у цьому напрямку:

Сьогодні система eHealth продовжує функціонувати у тестовому режимі згідно з наказом МОЗ, однак додаткові документи, що були прийняті Проектним офісом та ТІ Україна втратили чинність після  передачі державі прав на систему. Тож для запуску eHealth у промислову експлуатацію і початку приписної кампанії необхідно прийняти повноцінні нормативно-правові акти на рівні держави, які б регулювали роботу системи та взаємодії в її межах. Оскільки процеси організації профільного держпідприємства, створення НСЗУ та прийняття нормативно-правової бази тільки розпочались, є виклик вчасного офіційного впровадження eHealth без будь-яких затримок.

Для стабільного довгострокового розвитку і підтримки необхідно забезпечити належне документування всіх змін, передачу знань незалежним технічним спеціалістам, яких бажано якнайшвидше залучити в держпідприємство, проведення регулярних аудитів процесу розробки та залучення до розробки декількох компаній-розробників.

2) Підтверджено концептуальну модель архітектури eHealth системи, зокрема важливість та ефективність залучення розробників медичних інформаційних систем.

Наразі система eHealth в Україні є гібридною та складається з центрального компоненту і медичних інформаційних систем. У цьому випадку центральний компонент зберігає і/або передає інформацію (за нього відповідає держава), а через програми медичних інформаційних систем (МІС) інформація направляється або запитується у центральному компоненті. Це забезпечує не тільки об’єднання інформації з різних джерел, а й рівноправний доступ до неї за запитом.

У такому розподілі держава відповідає за збереження даних та рівність прав доступу до системи згідно з чіткими правилами, а бізнес – за безпосередню розробку інформаційних систем, підтримку їх безперебійного функціонування в медичних установах та роботу з лікарями і пацієнтами. Тестовий режим показав успішність саме такого підходу до впровадження національної системи eHealth в Україні. Зокрема, в такій моделі держава має можливість зосередити кошти та зусилля на побудові безпечної, стійкої до навантажень і гнучкої системи, та не вкладати кошти і час в розробку справді зручного привабливого інтерфейсу, запровадження лінії технічної підтримки кожного лікаря та пацієнта, відкриття представництв у регіонах тощо. Такі функції краще виконує саме бізнес, оскільки лише конкуренція між різними постачальниками медичних інформаційних систем здатна створити кращий сервіс для кінцевого користувача. Держава ж може відігравати роль арбітра та встановлювати чіткі правила гри у вигляді стандартів, набору даних для обміну тощо.

Важливий виклик у цьому напрямку – це збереження довіри та партнерських стосунків між державою та бізнесом.

Попередньо цей ризик було мінімізовано постійною і вчасною комунікацією, особливо щодо планів та документів, які напряму впливають на  співпрацю,  а також реакцією на зворотній зв’язок та безпосереднє залучення бізнесу до підготовки основних документів. Ці прості засади дозволили десять місяців підтримувати прихильність бізнесу до проекту без нормативних документів на рівні держави та без визначеної моделі повернення інвестицій. Саме тому сьогодні критично важливим стає узгодження бізнес-моделі функціонування системи та комунікації щодо детальних планів подальшої розробки центрального компоненту. Адже ці рішення можуть вплинути на впровадження eHealth безпосередньо в лікарнях.

3) Створення ДП як нового координатора проекту

6 лютого Міністерство охорони здоров’я офіційно отримало розроблений продукт, що функціонує. Також було проведено аудит системи незалежним експертом на замовлення МОЗ. Результати технічної оцінки свідчать про відповідність розробленого Проектним офісом продукту заявленим характеристикам і підписаному Меморандуму. “MVP eHealth рекомендовано до введення в експлуатацію без подальших застережень”, – йдеться у висновку експерта. Відповідно, як і було заплановано, подальше впровадження та промислову експлуатацію електронної системи охорони здоров’я бере на себе держава: команди МОЗ та новоствореного держпідприємства Електронне здоров’я.

Зважаючи на те, що організація державного підприємства Електронне здоров’я лише розпочалась, викликом в цьому процесі стає зберегти попередньо погоджені принципи співпраці, прозорості, інклюзивності та рівності. Для цього необхідна максимальна публічність у створенні профільного держпідприємства та виборі його керівника. Знов-таки, це єдина можливість не втратити ефективність роботи і довіру всередині “золотого трикутника співпраці”:  держави-бізнесу-громадськості.

Ми ж як представники громадських організацій будемо й надалі підтримувати впровадження eHealth в Україні всіма можливими способами. Цей шлях не є коротким, але започаткована ініціатива та об’єднання різноманітних учасників дає віру, що “здоров’я на долоні” вже скоро може стати реальністю в Україні.
 
 
 
Читати докладніше:
https://biz.nv.ua/